Відповідно до GB/T3091-2015 «Зварні сталеві труби для транспортування рідини під низьким тиском», якість поверхні сталевих труб має бути гладкою, без дефектів, таких як складки, тріщини, розшарування та зварювання внахлест. На поверхні сталевої труби допускається наявність незначних дефектів, таких як подряпини, подряпини, зміщення зварних швів, опіки та рубці, що не перевищують негативного відхилення товщини стінки. Дозволяє збільшити товщину стінки в зварному шві та наявність внутрішніх ребер шва.
Прямошовна труба повинна бути піддана випробуванню на механічні властивості, випробовуванню на сплющення та випробовуванні на розвальцьовування та відповідати вимогам, зазначеним у стандарті. Сталева труба повинна витримувати певний внутрішній тиск, і, якщо необхідно, слід провести випробування тиском 2,5 МПа, щоб не витікати протягом однієї хвилини. Метод вихреструмового випробування дозволяється замінити гідростатичний.
Перевірка вихрових струмів проводиться відповідно до GB/T7735-2004 «Метод вихреструмового контролю сталевих труб». Метод вихреструмового дефектоскопа полягає в тому, щоб закріпити зонд на рамі, тримати відстань 3-5 мм від дефектоскопа та зварного шва, а також провести комплексне сканування зварного шва шляхом швидкого руху сталевої труби. Сигнал дефектоскопії автоматично обробляється і сортується вихреструмовим дефектоскопом. Для досягнення мети виявлення дефектів. Після виявлення дефектів зварена труба розрізається на задану довжину літаючою пилкою, а потім сходить з конвеєра через перекидну раму. Обидва кінці сталевої труби мають бути скошені плоскими головками, надруковані мітками, а готова труба повинна бути зібрана в пучки і упакована в шестикутники перед відходом із заводу.
